Оповідь у фільмі ведеться у формі спогадів постарілого Казанови про дні молодості. Історія Джакомо Казанови — це нескінченна низка випадкових зв’язків, бурхливих та дивних романів, спокушених і покинутих жінок у різних містах Європи. Статевий зв’язок з недокрівною хворою дівою повертає її до життя. У іншій сцені Казанова розігрує сцену спокушання черниці перед багатим вуайєристом. Наступний епізод — любовний поєдинок, де Казанова випереджає молодого суперника за кількістю статевих актів, що закінчилися оргазмом. Усі ці строкаті швидкоплинні спогади виглядають як пошук нездійсненного жіночого ідеалу. І наприкінці розповіді Казанова — чи то в мареннях, чи то наяву — знаходить те, що він так довго шукав. Це бездушна лялька, манекен, з якою Казанова крутиться в останньому танці.
